антитринітаризм

I АНТИТРИНІТАРИЗМ (від грецьк. ауті - проти; лат. trinitas - Трійця) - течія в протестантизмі, спричинена Реформацією. Під впливом номіналізму і ренесансного гуманізму актуалізувала вчення Арія (див. аріанство), який заперечував Трійцю, Божественну природу Христа. В А. Бог - єдине єство, ідеальний розум, етичне начало. Ідейна система А., розроблена Серветом, Л. і Ф. Социнами, відновила пелагіанство у догматах гріхопадіння і спокутування, обґрунтувала принципи позаконфесійної віри, критичного аналізу Біблії, примату розуму над вірою, свободи совісті, обопільної незалежності духовної і світської влади; за ідеями невидимої Церкви і хрещення за вірою наближається до радикального протестантизму. У XVI - XVII ст. А. був поширений в Італії, Швейцарії, Голландії, Угорщині. В Україні розвинувся у социніанство. Близький до деїзму і пантеїзму, вплинув на Локка, Спінозу. Еволюціонував у бік філософського раціоналізму.

В. Любащенко

[br]

II див. социніанство